заучувати


заучувати
-чую, -чуєш, Сб.
1. Вивчаючи щось, добре й міцно засвоювати.
2. Вироблювати певний навик.

Словник Лемківскої Говірки. . 2001.

Смотреть что такое "заучувати" в других словарях:

  • заучувати — див. завчати …   Український тлумачний словник

  • заучувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • витверджувати — ую, уєш, недок., ви/твердити, джу, диш, док., перех., розм. Те саме, що заучувати …   Український тлумачний словник

  • завчатися — а/юся, а/єшся і рідше зау/чуватися, уюся, уєшся, недок., завчи/тися, чу/ся, чи/шся і рідше заучи/тися, учу/ся, у/чишся, док. 1) тільки док. Старанно і довго вивчаючи що небудь, забути про все інше. 2) тільки недок. Пас. до завчати і …   Український тлумачний словник

  • зазубрювати — юю, юєш, недок., зазубри/ти, зубрю/, зу/бриш, док., перех., розм. Механічно, не думаючи, заучувати що небудь …   Український тлумачний словник

  • заучування — я, с. Дія за знач. заучувати …   Український тлумачний словник

  • вивчати — 1) = вивчити (що навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій н. галузі), у[в]чити, опановувати, опанувати, оволодівати, оволодіти (чим), студіювати, проходити, пройти, штурмувати, у[в]гризатися (в що); пізнавати, пізнати, у[в]знавати,… …   Словник синонімів української мови

Книги



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.